Значення
-
Видавати різкі, сипкі звуки, схожі на хрипіння або важке дихання, часто через накопичення слизу в дихальних шляхах.
-
Розмовно про свиней: видавати характерні звуки, похрюкувати.
-
Переносно, розмовно: сміятися грубо, голосно і нестримано, з присвистом або хрипотцем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрякати, р. хрякатів, д. хрякатам, з. хрякатів, о. хрякатами, м. хрякатах, к. хрякати
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘хрякати’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі звуконаслідуванням хрускоту або хрюкання. Воно споріднене з такими словами, як ‘хруст’ (звук ламання) та іншими подібними утвореннями в слов’янських мовах. Етимологічні джерела (Голуб-Єр, Шустер-Шевц, Младенов, Бернекер) підтверджують цей зв’язок.