Значення
-
Видавати тихі, ледве чутні звуки, нагадуючи тріск або шурхіт, часто про щось крихке або сухе.
-
(перен.) Проявляти надмірну тендітність, вразливість або ніжність, бути крихким (про людину, характер тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я хрупотію, ти хрупотієш, він хрупотіє, ми хрупотіємо, ви хрупотієте, вони хрупотіють