Значення
-
Хрьопання — діалетна назва різкого, гучного звуку, що виникає від удару, падіння або розриву чогось твердого та крихкого; тріск, грюкіт, хрускіт.
-
Хрьопання — переносно про швидке, інтенсивне та часто безладне споживання їжі; хрумтіння, хрустіння (наприклад, горіхів, сухарів, смаженої картоплі).
-
Хрьопання — у розмовній мові може означати сильний удар, ляпас або процес бійки з характерними звуками ударів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрьопання, р. хрьопання, д. хрьопанню, з. хрьопання, о. хрьопанням, м. хрьопанні, к. хрьопання