хрьопання

Хрьопання — діалетна назва різкого, гучного звуку, що виникає від удару, падіння або розриву чогось твердого та крихкого; тріск, грюкіт, хрускіт.

Хрьопання — переносно про швидке, інтенсивне та часто безладне споживання їжі; хрумтіння, хрустіння (наприклад, горіхів, сухарів, смаженої картоплі).

Хрьопання — у розмовній мові може означати сильний удар, ляпас або процес бійки з характерними звуками ударів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |