хрумтіння

[xrumtinnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Різкий, тріскучий звук, що виникає при розламуванні, роздавлюванні або розкушуванні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухаря, цукерки).

  2. Переносно — характерний, гучний звук, що супроводжує інтенсивну механічну дію або рух (наприклад, хрумтіння снігу під ногами, хрумтіння гальм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрумтіння, р. хрумтіння, д. хрумтінню, з. хрумтіння, о. хрумтінням, м. хрумтінні, к. хрумтіння

Більше записів