Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ХРОК А Ч , а , ч., діал. Хрокало . Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі , ніби на звичайну нічну рибну ловлю ( Довж ., III, 1960, 383).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрокач, р. хрокача, д. хрокачеві, з. хрокач, о. хрокачем, м. хрокачеві, к. хрокачу