Тлумачення із “Словника української мови”* ХРОК А Ч , а , ч., діал. Хрокало . Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі , ніби на звичайну нічну рибну ловлю ( Довж ., III, 1960, 383).
хрокач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |