хотіння

[xotinnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Психічний стан, процес або здатність свідомо бажати чогось, прагнути до чогось; воля, бажання.

  2. (у філософії) Активне начало, спонукальна сила, що лежить в основі свідомих бажань і вольових актів людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хотіння, р. хотіння, д. хотінню, з. хотіння, о. хотінням, м. хотінні, к. хотіння

Більше записів