1. Надзвичайно радикальна, крайня форма модернізму в мистецтві, літературі або архітектурі, що характеризується повним відривом від традиційних форм, експериментальністю та прагненням до абсолютної новизни; крайній модернізм.
2. (У переносному значенні) Надмірне, часто безкритичне захоплення найновішими, авангардними ідеями або тенденціями в будь-якій сфері суспільного життя, що супроводжується відкиданням усього попереднього досвіду.