Древослів

Словник Української Мови

хоруватий

[xoruʋɑtɪj] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Який стосується хору, пов’язаний з хором; призначений для хору.

  2. Який належить до хорового співу, виконуваний хором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хоруватий, р. хоруватого, д. хоруватому, з. хоруватого, о. хоруватим, м. хоруватім, к. хоруватий

Більше записів