Древослів

Словник Української Мови

хортячий

[xortjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Х

Значення

  1. Належний хортові, властивий хортові; такий, як у хорта.

  2. Призначений для хортів, пов’язаний з утриманням або полюванням з хортами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хортячий, р. хортячого, д. хортячому, з. хортячого, о. хортячим, м. хортячім

Більше записів