хортячий БукваХ 1. Належний хортові, властивий хортові; такий, як у хорта. 2. Призначений для хортів, пов’язаний з утриманням або полюванням з хортами. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←шияулупитися→
