Тлумачення із “Словника української мови”* ХОРОШ У НЧИК , а, ч ., рідко . Пестл. до хорош у н . – Хіба вже я такий страшний ? – Ти дуже милий , мій грізний хорошунчику . Але бог знає , що в тебе на мислі ! (Ільч., Козацьк. роду .., 1958, 477).
хорошунчик
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |