Значення
-
(філос., рел.) Позитивна морально-етична якість, доброчесність, духовна досконалість як абстрактна категорія або божественна сутність; антонім до поняття “зло”.
-
(заст.) Доброта, лагідність, благість як властивість характеру людини.
-
(рідк.) Стан або якість чогось доброго, корисного, позитивного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хорошість, р. хорошості, д. хорошості, з. хорошість, о. хорошістю, м. хорошості, к. хорошосте