1. (від англ. hold — утримувати) У спортивному скелелазінні та лазінні на швидкість — штучний виступ, заглиблення або ручка на тренувальному чи змагальному маршруті (трасі), за який спортсмен утримується руками.
2. (від англ. hold — затримка, пауза) У музиці, особливо в електронній та клубній, — технічний прийом або позначка, що вказує на навмисне продовження, затримку звуку чи музичної фрази без зміни висоти тону.
3. (від англ. hold — трюм) У авіації — розмовна назва вантажного відсіку (багажного відділення) пасажирського або транспортного літака.
4. (від англ. hold — утримувати) У бойових мистецтвах (наприклад, дзюдо, самбо, греплінгу) — захват або прийом, що дозволяє контролювати, обмежувати рухи суперника або утримувати його в певному положенні.