1. Який зріс, з’єднався з чимось, став єдиним цілим (про частини рослин, органів тощо).
2. Який міцно пристав, прилип до чогось, став важковіддільним.
3. Перен. Що набув стійкості, став невід’ємною властивістю, звичкою.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зріс, з’єднався з чимось, став єдиним цілим (про частини рослин, органів тощо).
2. Який міцно пристав, прилип до чогось, став важковіддільним.
3. Перен. Що набув стійкості, став невід’ємною властивістю, звичкою.
Відсутні