Значення
-
(діал.) Той, хто багато ходить пішки, мандрує; мандрівник.
-
(діал.) Кінь, придатний для їзди верхом або в упряжі, особливо на далекі відстані; їздовий кінь.
-
(діал.) Частина ткацького верстата — педаль для перебирання знову.
-
(діал., заст.) Човен, пором або інша плавуча засіб для переправи через річку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ходун, р. ходуна, д. ходунові, з. ходун, о. ходуном, м. ходуні, к. ходуне