Тлумачення із “Словника української мови”* ХМАРО … Перша частина складних слів , що відповідає слову хм а ра у 1 знач., напр.: хмаропод і бний, хмароутв о рення і т. ін. Тлумачення із “Словника української мови”* ХМ А РА , и, ж. 1. Скупчення краплин води , кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору , що несе дощ , град , сніг . І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3); Явдосі здалося , що от-от градові хмари обляжуть небо , випаде здоровий град ( Коцюб ., І, 1955, 54); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Л. Укр., І, 1951, 281); Все небо було в великих темних клубах хмар (Ів., Ліс . казки , 1954, 157); *У порівн. Як та хмара , гайдамаки Умань обступили Опівночі (Шевч., І, 1963, 132); Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара , а зверху поплутався по гіллі виноград (Н.- Лев ., III, 1956, 266); Чорні думи , горе серця , крутяться тут , над головою , висять хмарами , котяться туманом , і чуєш коло себе тихе ридання , немов над вмерлим … ( Коцюб ., II, 1955, 32). ^ Пер и сті ( пірч а сті , пір’ ї сті , пір’ я сті ) хм а ри див . пер и стий , пірч а стий , пір’ ї стий , пір’ я стий ; Перлам у трові хм а ри див . перлам у тровий ; Срібл я сті хм а ри див . срібл я стий ; Сух а хм а ра див . сух и й . @ [ Аж ] до [ с а мих ] хмар ; [ Аж ] до [ с а мої ] хм а ри ; [ Аж ] під [ с а мі , сам і сінькі ] хм а ри – дуже високо . А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Шевч., І, 1963, 118); На крайній найвищій горі , неначе на п’єдесталі , стирчить ще одна тераса , немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (Н.- Лев ., II, 1956, 398); [ Поет :] Бачили ви , як велике багаття Кида вогонь аж до хма р (Л. Укр., І, 1951, 105); Прощайте ж, соснові ліси , Рости вам під хмари ( Дор ., Серед степу .., 1952, 101); Аеростатів загороди готові знятися до хмар ( Сос ., II, 1958, 442); Вит а ти у хм а рах див . вит а ти ; До хмар пн у тися ; У хм а ру зах о дити – чванитися , хизуватися , виявляти погорду перед ким-небудь . [ Сторчак :] До хмар Горновий і Яшка пнуться ( Зар ., Антеї , 1961, 34); Ж и ти у хм а рах ( за хм а рами , н а че за хм а рами ); Зан о ситись за хм а ри – те саме , що Вит а ти у хм а рах ( див . вит а ти ) . – Цей [Огнєв] любить у хмарах жити , а ми на землі ( Корн ., II, 1955, 11); [Ватутін:] А може , й ми з тобою заносимось за хмар и Г а Брати Київ не з Букрина, а з Вишгорода , звідти , звідки не чекають німці . Що , не вийд е (Дмит., Драм . тв., 1958, 83); – Хороша він , чесна людина , але жив наче за хмарами ( Тулуб , В степу .., 1964, 45). 2. чого , яка . Суцільна маса , клуби дрібних летючих частинок чого-небудь ( диму , пару , пилу , снігу тощо ). Встає пожар , і диму хмара Святеє сонце покрива (Шевч., II, 1963, 86); Раптом вітер зняв хмару пилу , яка закрила все ( Коцюб ., II, 1955, 124); Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця , несучи хмари снігу ( Зар ., Світло , 1961, 58); Стелеться землею газова хмара , вповзає в спустілий окоп ( Довж ., І, 1958, 36). 3. кого , чого , перен. Величезна кількість , безліч , маса кого-, чого-небудь . З гори аж до греблі суне поволі хмара народу ( Коцюб ., II, 1955, 8); Цілі хмари мавп повисли на гіллі (Ю. Янов., II, 1958, 85); Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння (Чаб., Балкан. весна , 1960, 185); Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі , на груди , на руки (Н.- Лев ., II, 1956, 67); – У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження ..- У тебе після кожного бою ціла хмара ідей ,- зауважив Сагайда ( Гончар , III, 1959, 62); // у знач. присл. хм а рою . У великій кількості . Нахватав [ писар ] понятих .., сторожів ! Набігли хмарою до Макухи … (Кв.-Осн., II, 1956, 301). @ Хм а ра хм а рою : а) дуже багато ; безліч . Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було , то , єй же то богу моєму ! більш : хмара хмарою (Кв.-Осн., II, 1956, 9); б) ( хто ) дуже сумний , похмурий хтось . Гляну на Чайчиху – хмара хмарою ! ( Вовчок , І, 1955, 265); Хм а рою с у нути див . с у нути . 4. тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану , настрою людини ( тривоги , суму , задуми і т. ін.). – Ха , ха , ха ! – засміявся і собі молодший , рад , що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата (Фр., III, 1950, 10); [ Роман :] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її ! Ти мене переродила !.. (Кроп., II, 1958, 54); Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна , і він замовк , потупивши очі ( Добр ., Очак. розмир , 1965, 382); – Ось як , – сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара (Чаб., Балкан. весна , 1960, 428). @ Мов [ т е мною ] хм а рою опов и тий – дуже сумний , похмурий хтось ; Наган я ти ( наг о нити , нагн а ти ) ч о рну хм а ру див . наган я ти ; Хм а ра повил а див . повив а ти ; Як ( мов , н а че ) [ ч о рна , грозов а ] хм а ра – дуже сумний , похмурий хто-небудь . А Чайчиха, щодалі , усе вона хмурніша – от мов хмара чорна ( Вовчок , І, 1955, 261); Усі нервувалися . Абрум ходив мов хмара . Він і так був чорний уже кольором своєї раси , а тут іще потемнів (Хотк., І, 1966, 157); [ Ганна :] На Семенівку вдарив [ довгоносик ]. [ Марина :] Еге , я як почула , на коня – і туди . Дивлюсь – Очерет мов хмара , ледве поздоровкався зі мною ( Корн ., II, 1955, 77); Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Тют., Вир , 1964, 7). 5. перен. Небезпека , нещастя , біда , що насуваються , загрожують кому-небудь . А якщо , не дай боже , темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас ,- то хай грім святий і огненна блискавиця розіб’ють їх і розіллють теплим дощем , щоб Вам легка доріженька не курилася ! ( Мирний , V, 1955, 415); Він знав , що страшна хмара наступає доконешне [ доконечно ] на його голову (Н.- Лев ., VII, 1966, 164); Давно війни минула хмара (Мал., Серце .., 1959, 220); Залишився я живий і пішов знову до свого загону , бо обрії раптом потемніли і чорні хмари насунулись на наш радянський берег , а простіше кажучи – почався наступ денікінських армій на Москву (Ю. Янов., II, 1958, 252) @ Збир а ються ( збир а лися , зібр а лися ) ч о рні хм а ри див . збир а тися ; Навис а ють ( нав и сли , ск у пчуються , ск у пчилися і т. ін.) хм а ри над ким – чим – те саме , що Збир а ються ( збир а лися , зібр а лися ) ч о рні хм а ри ( див . збир а тися ) . – Скажи , хай приїжджає сьогодні на збори , бо наді мною нависли хмари ( Зар ., Антеї , 1962, 124); Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею ( Наука .., 4, 1970, 39).