1. Філософська система німецького ідеалізму, розроблена Фрідріхом Вільгельмом Йозефом Шеллінгом, що розглядає природу та дух як різні прояви єдиної абсолютної субстанції, акцентує на інтуїтивному пізнанні та ідеї тотожності духу й матерії.
2. Сукупність поглядів, ідей або напрям у філософії, літературі чи мистецтві, що ґрунтується на вченні Ф. В. Й. Шеллінга або перебуває під його впливом.
3. (У вузькому значенні) Період ранньої філософії Шеллінга (натурафілософія), спрямований на філософське осмислення природи.