хітинізований

1. (про тканини, структури організмів, перев. безхребетних) Міцний та захищений завдяки наявності хітину — полісахариду, що утворює зовнішній скелет чи покриви.

2. (у ботаніці) Вкритий, насичений або укріплений хітином або речовинами, подібними до нього за властивостями (наприклад, про оболонки спор, стінки грибних гіф).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |