Значення
-
Сукупність особливих якостей особистості, що надає їй винятковий авторитет, здатність привертати, переконувати та надихати оточення; наділеність харизмою.
-
У релігійному контексті — наділеність, за віруваннями, особливою благодаттю, божественним даром, що сприймається як здатність творити чудеса або вести за собою віруючих.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. харизматичність, р. харизматичності, д. харизматичності, з. харизматичність, о. харизматичністю, м. харизматичності, к. харизматичносте