харизма

1. Надзвичайна привабливість особистості, здатність захоплювати, переконувати та вести за собою людей, що ґрунтується на особливих якостях характеру, авторитеті, силі духу або таланті.

2. У релігійному вченні (первісно в християнстві) — особлива благодать, духовний дар, здатність, що наділяється Богом людині для служіння церкві та людям.

3. У соціології та політології — виняткові якості лідера, що визнаються його послідовниками та дозволяють йому здійснювати вплив без використання формальних інструментів влади.

Приклади:

Відсутні