Значення
-
Надзвичайна привабливість особистості, здатність захоплювати, переконувати та вести за собою людей, що ґрунтується на особливих якостях характеру, авторитеті, силі духу або таланті.
-
У релігійному вченні (первісно в християнстві) — особлива благодать, духовний дар, здатність, що наділяється Богом людині для служіння церкві та людям.
-
У соціології та політології — виняткові якості лідера, що визнаються його послідовниками та дозволяють йому здійснювати вплив без використання формальних інструментів влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. харизма, р. харизми, д. харизмі, з. харизму, о. харизмою, м. харизмі, к. харизмо