Значення
-
Властивість, якість характеру; сукупність характерних рис, особливостей.
-
(У психології) Сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що визначають типові для неї способи поведінки та емоційного реагування.
-
(Розм.) Норовливість, упертість, схильність до своєрідних, часто ускладнюючих спілкування, вчинків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. характерство, р. характерства, д. характерству, з. характерство, о. характерством, м. характерстві, к. характерство