хапуга БукваХ 1. Людина, схильна до хапання, зазіхання на чужі речі, корислива та жадібна особа; хабарник. 2. (переносно) Про хижу, жадібну тварину. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←шмаруватиуневажнення→