Значення
-
(від “хаптура”) — процес або дія з присвоєння, захоплення чужого майна, коштів, влади або ресурсів шляхом обману, зловживання службовим становищем або силового тиску; розкрадання в особливо великих масштабах, часто з організованим або системним характером.
-
(у переносному значенні) — процес швидкого та недобросовісного заволодіння чимось (наприклад, прибутків, можливостей, ідей), що супроводжується порушенням норм етики або закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хаптурування, р. хаптурування, д. хаптуруванню, з. хаптурування, о. хаптуруванням, м. хаптуруванні, к. хаптурування