Значення
-
У давньогрецькій міфології — первісний стан світу, безладдя та безформність, що існували до виникнення упорядкованого космосу.
-
Повний безлад, плутанина, відсутність будь-якого порядку в чомусь (у розташуванні речей, думках, вчинках тощо).
-
У фізиці та математиці — стан динамічної системи, за якого її поведінка здається випадковою, незважаючи на те, що вона визначається детермінованими законами, і є вкрай чутливою до початкових умов.
-
У філософії — невпорядкована матерія, первісна стихія, з якої виникає світ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хаоси, р. хаосу, д. хаосові, з. хаос, о. хаосом, м. хаосі, к. хаосе