1. У давньогрецькій міфології — первісний стан світу, безладдя та безформність, що існували до виникнення упорядкованого космосу.
2. Повний безлад, плутанина, відсутність будь-якого порядку в чомусь (у розташуванні речей, думках, вчинках тощо).
3. У фізиці та математиці — стан динамічної системи, за якого її поведінка здається випадковою, незважаючи на те, що вона визначається детермінованими законами, і є вкрай чутливою до початкових умов.
4. У філософії — невпорядкована матерія, первісна стихія, з якої виникає світ.