хаос

[xɑos] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — первісний стан світу, безладдя та безформність, що існували до виникнення упорядкованого космосу.

  2. Повний безлад, плутанина, відсутність будь-якого порядку в чомусь (у розташуванні речей, думках, вчинках тощо).

  3. У фізиці та математиці — стан динамічної системи, за якого її поведінка здається випадковою, незважаючи на те, що вона визначається детермінованими законами, і є вкрай чутливою до початкових умов.

  4. У філософії — невпорядкована матерія, первісна стихія, з якої виникає світ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хаоси, р. хаосу, д. хаосові, з. хаос, о. хаосом, м. хаосі, к. хаосе

Більше записів