Значення
-
(розм.) Непевно, невміло або недбало виконувати якусь роботу; копіткіти, мандрабурити.
-
(розм.) Поводитися незграбно, плутатися під ногами; швендяти.
-
(розм.) Багато й марно говорити; базікати, теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. швандрикати, р. швандрикатів, д. швандрикатам, з. швандрикати, о. швандрикатами, м. швандрикатах, к. швандрикати
Походження слова (Етимологія)
Слово «швандрикати» походить від німецького дієслова schweißen, що означає «зварювати». У середньоверхньонімецькій мові sweizen означало «з’єднувати метал за допомогою молота в стані білого жару». Це слово споріднене з давньоанглійським swatan («потіти»), англійським sweat («потіти»), давньоісландським sveittr («покритий потом»), а також з латинським sudor («піт; волога; важка праця») та латиським sviêdri. В українській мові слово набуло значення «зварювати» (можливо, через польське посередництво: szwajcować, szwajsować). Також існує словникове свідчення (Куз) про вживання «швайцувати» у значенні «зварювати».