Значення
-
Невелика, бідна, часто старовинна або збудована з нетривких матеріалів селянська оселя, хатина.
-
Переносно: про тісне, бідне, незручне житло в місті; занедбане помешкання.
-
Заст. окрема житлова будівля, хата (на противагу господарським спорудам).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. халупа, р. халупи, д. халупі, з. халупу, о. халупою, м. халупі, к. халупо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘халупа’ означає невелике, бідне, старе житло, хатину. Воно має давнє походження: вважається, що воно було запозичене з іллірійської мови через германське посередництво. Існують також інші теорії, наприклад, що воно походить від праслов’янського кореня зі значенням ‘хмиз’ (тобто первісно ‘плетена з хмизу хатина’), або що воно споріднене зі словом ‘халуга’ (огорожа). Слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах: білоруське ‘халпа’, польське ‘chalupa’, чеське ‘chalupa’, словацьке ‘chalupa’, верхньолужицьке ‘khatupa’, нижньолужицьке ‘chatupa’, сербохорватське ‘halupa’, словенське ‘halúpa’.