Значення
-
Діалогічна форма спілкування в українській мові, що полягає у використанні звука [г] (фрикативного, придихового) замість вибухового [к] в кінці слів та складів, характерна для південно-східних говірок.
-
Фонетична особливість (ознака) вимови, що полягає у зазначеній заміні звуків і є одним із діалектних маркерів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хакання, р. хакання, д. хаканню, з. хакання, о. хаканням, м. хаканні, к. хакання