Уседозволеність — стан, коли дозволено все, повна свобода дій без будь-яких моральних, правових чи суспільних обмежень; сваволя, вседозвіл.
уседозволеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Уседозволеність — стан, коли дозволено все, повна свобода дій без будь-яких моральних, правових чи суспільних обмежень; сваволя, вседозвіл.
Відсутні