1. Брати хабарі, давати хабарі; бути учасником хабарництва.
2. (переносно) Отримувати незаконну вигоду, користь від чогось; користуватися службовим становищем для особистого збагачення.
хабарничатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |