1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з однією або двома ручками для черпання води з джерела, колодязя; відро.
2. (заст.) Міра рідини, що дорівнює об’єму такої посудини (близько 1 відра).
3. (заст., перен.) Джерело, криниця, колодязь.
керниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Керниця — криниця, колодязь. Кертиця — кріт, кротиця.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник () |