керниця

[kɛrnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з однією або двома ручками для черпання води з джерела, колодязя; відро.

  2. (заст.) Міра рідини, що дорівнює об’єму такої посудини (близько 1 відра).

  3. (заст., перен.) Джерело, криниця, колодязь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. керниця, р. керниці, д. керниці, з. керницю, о. керницею, м. керниці, к. кернице

Більше записів