казуїстичний
[kɑzujistɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Пов’язаний із казуїстикою, що стосується вирішення складних морально-етичних або правових питань шляхом аналізу окремих випадків (казусів), часто з надмірною формальною увагою до деталей у шкоду суті справи.
- (Філософія) –
Характерний для казуїстики; надто хитромудрий, заплутаний, заснований на суперечливих, формальних і відірваних від життя міркуваннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. казуїстичний, р. казуїстичного, д. казуїстичному, з. казуїстичного, о. казуїстичним, м. казуїстичнім