1. Пов’язаний із казуїстикою, що стосується вирішення складних морально-етичних або правових питань шляхом аналізу окремих випадків (казусів), часто з надмірною формальною увагою до деталей у шкоду суті справи.
2. Характерний для казуїстики; надто хитромудрий, заплутаний, заснований на суперечливих, формальних і відірваних від життя міркуваннях.