казуїстика

Значення

1. (Релігія) –

   Напрям у схоластичній теології та середньовічному праві, що полягав у розборі та вирішенні окремих випадків (казусів), особливо сумнівних або конфліктних, шляхом застосування різних, часто формальних і хитромудрих, тлумачень релігійних або правових норм.

2. (Філософія) –

   Уживання надто тонких, формальних, часто заплутаних і нещирих міркувань для доведення сумнівних або хибних положень; схильність до суперечок на основі дріб’язкових і формальних відмінностей.

Правопис та відмінювання