утильник

[utɪlʲnɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Той, хто займається збиранням або переробкою утилю (відходів, старих речей, брухту тощо) для подальшого використання; утилізатор.

  2. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка живе залишками, обійжденими речами або займається дрібним, незначним збиранням непотрібних іншим речей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утильник, р. утильника, д. утильникові, з. утильника, о. утильником, м. утильникові, к. утильнику

Більше записів