казусний
[kɑzusnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Стосовний до казусу (у значенні складного, незвичайного або сумнівного випадку, що потребує особливого розгляду та аналізу), що містить казус або ґрунтується на ньому.
- (Лінгвістика) –
(У лексикографії) Такий, що стосується окремих, поодиноких випадків вживання слова або мовного факту, які не утворюють загального правила; винятковий, нерегулярний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. казусний, р. казусного, д. казусному, з. казусного, о. казусним, м. казуснім