Значення
- (Юриспруденція) –
У міжнародному праві — випадок, коли держава має право не виконувати зобов’язання за міжнародним договором через істотне його порушення іншою стороною договору або через корінну зміну обставин, що істотно впливає на виконання договору.
- (Релігія) –
У канонічному праві Католицької церкви — виняткові обставини, за яких єпископ отримує право звільняти від обітниць, клятв, а також від церковних покарань (інтердикту), окрім випадків, зарезервованих для Святого Престолу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. казус федеріс, р. казус федеріса, д. казус федерісові, з. казус федеріса, о. казус федерісом, м. казус федерісі, к. казус федеріс