казус федеріс

[kɑzus fɛdɛris] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві — випадок, коли держава має право не виконувати зобов’язання за міжнародним договором через істотне його порушення іншою стороною договору або через корінну зміну обставин, що істотно впливає на виконання договору.

  2. (Релігія) –

    У канонічному праві Католицької церкви — виняткові обставини, за яких єпископ отримує право звільняти від обітниць, клятв, а також від церковних покарань (інтердикту), окрім випадків, зарезервованих для Святого Престолу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. казус федеріс, р. казус федеріса, д. казус федерісові, з. казус федеріса, о. казус федерісом, м. казус федерісі, к. казус федеріс

Більше записів