Значення
- (Мистецтво) –
Урочиста, святкова або розважальна процесія вершників, екіпажів, автомобілів тощо, що рухаються групою, часто з музикою та прикрасами.
- (Лінгвістика) –
Переносно: довга низка, вервечка людей або транспортних засобів, що рухаються один за одним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кавалькада, р. кавалькади, д. кавалькаді, з. кавалькаду, о. кавалькадою, м. кавалькаді, к. кавалькадо
Походження слова (Етимологія)
Слово «кавалькада» означає групу вершників, які їдуть разом. Воно прийшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з французької (cavalcade) або німецької (Kavalkade). Ці слова походять від італійського cavalcata, що означає «кінна їзда» або «загін вершників». Італійське слово утворене від дієслова cavalcare — «їздити верхи», яке своєю чергою походить від пізньолатинського caballicare з тим самим значенням. Це дієслово було утворене від латинського іменника caballus, що означає «кінь» або «шкапа». Таким чином, слово «кавалькада» зберігає в собі давній латинський корінь, пов’язаний з кіньми та верховою їздою.