1. Дія за значенням дієслів “їхати”, “їздити”; пересування на транспортному засобі або верховій тварині.
2. Вміння, навичка їздити на чомусь (наприклад, верхова їзда).
3. Розм. Шлях, відстань, яку проїжджають або яку потрібно проїхати.
їзда
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В умовах джунглів особливо зручною була їзда на слоні. У міжнародній торгівлі Індії важливу транспортну функцію виконувало каботажне мореплавство.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |