Древослів

Словник Української Мови

категорія

[kɑtɛɦorijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Високорівневе поняття, найзагальніший клас, група предметів, явищ або понять, що об’єднані спільними суттєвими ознаками; розряд, клас.

  2. (Філософія) –

    У філософії: фундаментальне, найзагальніше поняття, форма мислення, що відображає найістотніші властивості, зв’язки та відношення предметів і явищ дійсності (наприклад, простір, час, кількість, якість, причина).

  3. (Математика) –

    У науці, особливо в математиці та логіці: сукупність об’єктів разом із системою зв’язків (морфізмів) між ними, що задовольняє певним аксіомам; базове поняття теорії категорій.

  4. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: граматична категорія — система граматичних форм зі спільним значенням (наприклад, категорія відмінка, числа, часу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. категорія, р. категорії, д. категорії, з. категорію, о. категорією, м. категорії, к. категоріє

Походження слова (Етимологія)

Слово «категорія» походить від грецького κατηγορία (kategoria), що означає «висловлювання, обвинувачення, предикат». У філософському сенсі воно було введене Аристотелем для позначення найзагальніших родів буття. В українську мову слово потрапило, ймовірно, через західноєвропейські мови, зокрема через німецьку (Kategorie) або французьку (catégorie), які, у свою чергу, запозичили його з латини (categoria). Таким чином, «категорія» означає «розряд, групу предметів або явищ, об’єднаних спільними ознаками».
Споріднені слова:клас, тип, вид

Більше записів