Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка за посадою чи дорученням виконує смертні вироки або застосовує тортури до засуджених.
- (Психологія) –
Переносно: жорстока, безжалісна людина, яка заподіює страждання іншим; мучитель.
- (Історія) –
Істор. У середньовічній Європі — державний службовець, що виконував обов’язки палача, а також часто виконував поліцейські та санітарні функції в місті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кат, р. ката, д. катові, з. ката, о. катом, м. каті, к. кате
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кат’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘карати’ (карати, чинити розправу). Спочатку воно означало ‘каратель’, ‘той, хто виконує вирок’. З часом набуло значення ‘кат’ — особа, яка виконує смертні вироки. Це слово має спільне походження з такими словами, як ‘кара’ (покарання) та ‘карати’ (покарати).