1. Чоловік, який в дитинстві пройшов хірургічну кастрацію з метою збереження високого дівочого сопрано або контральто, щоб виконувати складні вокальні партії в опері та церковній музиці, особливо поширено в Європі XVII–XVIII століть.
2. Виконавець (співак), що володіє унікальним голосовим діапазоном (наприклад, сопранист або контральтист) внаслідок перенесеної в передпідлітковому віці кастрації, що зупинила гормональні зміни голосу; найвідоміші представники — у жанрі італійської опери-серії (наприклад, Карло Броскі, відомий як Фарінеллі).