дієн

1. В органічній хімії — ненасичена вуглеводнева сполука, що містить у своєму молекулярному ланцюзі дві подвійні зв’язки між атомами вуглецю.

2. У міфології та історії Давнього Риму — жрець богині Діани, що служив у її храмі в Немі (лат. Dianae sacerdos).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |