Значення
- (Юриспруденція) –
Здатність особи самостійно здійснювати свої цивільні права та обов’язки, нести відповідальність за свої дії; одна зі складових правоздатності в цивільному праві.
- (Юриспруденція) –
Здатність юридичної особи (організації, установи тощо) своїми діями набувати та реалізовувати цивільні права, а також брати на себе цивільні обов’язки.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Практична здатність ефективно діяти, функціонувати, вирішувати поставлені завдання; дієвість, працездатність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дієздатність, р. дієздатності, д. дієздатності, з. дієздатність, о. дієздатністю, м. дієздатності, к. дієздатносте