карнай

1. Духовий мідний музичний інструмент з довгою (до 2 м) прямою або зігнутою трубкою, що має потужний, різкий звук; традиційно використовується в Центральній Азії, зокрема в Узбекистані, Таджикистані та Казахстані.

2. Назва річки в Україні, правої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |