карнай

[kɑrnɑj] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Духовий мідний музичний інструмент з довгою (до 2 м) прямою або зігнутою трубкою, що має потужний, різкий звук; традиційно використовується в Центральній Азії, зокрема в Узбекистані, Таджикистані та Казахстані.

  2. (Географія) –

    Назва річки в Україні, правої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я карнаю, ти карнаєш, він карнає, ми карнаємо, ви карнаєте, вони карнають

Більше записів