Діауксія — у мікробіології та біохімії: явище послідовного використання мікроорганізмами двох різних джерел вуглецю, коли споживання другого субстрату починається лише після повного вичерпання першого, що супроводжується характерною двофазною кривою росту (діауксичною паузою).
Діауксія — у лінгвістиці: поширений у давньогрецькій мові фонетичний процес подвоєння довготи голосного звука, що виникає при зіткненні двох голосних, один з яких зазвичай довгий.