караванний

1. Який стосується каравану (групи в’ючних тварин, що перевозять товари), властивий каравану або призначений для нього.

2. Який здійснює перевезення вантажів караваном; караванно-в’ючний.

3. У складі власних назв: який обслуговує караванні шляхи, пов’язаний з організацією караванних перевезень (напр., Караванна сараба).

Приклади вживання

Приклад 1:
Вслід за ордою русявих варварів ідуть обози з динарами: крізь куряву трьох держав іде на південь караванний шлях.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Частина мови: прикметник () |