караванник

[kɑrɑʋɑnnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Учасник каравану, особливо торгового; людина, яка подорожує або працює у складі каравану.

  2. (Історія) –

    Той, хто керує рухом каравану, досвідчений провідник караванів у пустелях або горах.

  3. (Література) –

    (переносне значення) Мандрівник, той, хто багато подорожує, часто змінює місце перебування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. караванник, р. караванника, д. караванникові, з. караванника, о. караванником, м. караванникові, к. караваннику

Більше записів