1. (розм.) Стан повного закінчення, знищення або краху чогось; кінець, загибель.
2. (перен., розм.) Вислів, що вживається для позначення безнадійної ситуації або провалу справи.
капут
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Капурець — кінець, капут («якби ні жінка мізинним пальцем кинула, та й бих капурець зробив»). Касарня — казарма («поліцай надійшов та й справив до касарні»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |