дудило

[dudɪlo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний інструмент, що належить до групи духових, зазвичай виготовлений з дерева або металу, має витягнуту форму та характерний різкий, гучний звук; сурма, труба.

  2. (Музика) –

    Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення людини, яка грає на такому інструменті (дудар, трубач).

  3. (Ботаніка) –

    Заст., діал. Назва деяких рослин з порожнистим стеблом, наприклад, кропиви, будяку, пирію, а також вовчого бобу (Anagyris foetida).

  4. (Техніка) –

    Заст., діал. Довга порожниста трубка, соломинка; те, через що можна дути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дудило, р. дудила, д. дудилу, з. дудило, о. дудилом, м. дудилі, к. дудило

Більше записів