кантор

1. Співак у синагозі, що виконує релігійні пісні та молитви під час богослужінь; часто також керує хором.

2. Керівник церковного хору, диригент, регент у християнстві (переважно в католицизмі та протестантизмі).

3. У середньовічних європейських університетах — посада викладача, що читав канонічні тексти або коментував їх; викладач музики.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |