кантор

[kɑntor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Співак у синагозі, що виконує релігійні пісні та молитви під час богослужінь; часто також керує хором.

  2. (Релігія) –

    Керівник церковного хору, диригент, регент у християнстві (переважно в католицизмі та протестантизмі).

  3. (Історія) –

    У середньовічних європейських університетах — посада викладача, що читав канонічні тексти або коментував їх; викладач музики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантори, р. кантора, д. канторові, з. кантора, о. кантором, м. канторі, к. канторе

Більше записів