дротар

1. (заст.) Мисливець, який полює на птахів за допомогою прив’язних хижих птахів (соколів, яструбів тощо); сокільник.

2. (перен., рідко) Людина, яка з великою майстерністю та захопленням щось робить, майстер своєї справи; вправний ремісник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |