Значення
- (Історія) –
(заст.) Мисливець, який полює на птахів за допомогою прив’язних хижих птахів (соколів, яструбів тощо); сокільник.
- (Література) –
(перен., рідко) Людина, яка з великою майстерністю та захопленням щось робить, майстер своєї справи; вправний ремісник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дротар, р. дротаря, д. дротареві, з. дротаря, о. дротарем, м. дротареві, к. дротарю