канторис

[kɑntorɪs] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Співак у католицькій церкві, який виконує партію соло під час богослужіння, часто керує хором або співає григоріанські хорали.

  2. (Релігія) –

    У давнину — керівник церковного хору, учитель співу та диригент у християнських храмах.

  3. (Мистецтво) –

    У сучасному вжитку — професійний співак (тенор), що спеціалізується на виконанні сакральної музики, зокрема в католицькій традиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канторис, р. канторису, д. канторисові, з. канторис, о. канторисом, м. канторисі, к. канторисе

Більше записів